Які хвороби вух назавжди зашкодять слух вашого собаки

Вушні кліщі

Отодектоз – це хвороба вух домашніх тварин, збудником якої є вушний кліщ. Характерними ознаками отодектозу, на думку багатьох собаківників, вважається сильне свербіння та велика кількість сірки темного кольору. Тварина постійно чухає вуха, іноді розчісуючи їх до крові. При огляді зовнішнього слухового проходу буде помітна велика кількість чорно-коричневого нальоту. У складних або занедбаних випадках з`являються гнійні виділення, що супроводжуються різким запахом.

Позбутися вушного кліща нескладно, якщо грамотно підібрати методи консервативного лікування. Собаці призначаються антигістамінні препарати, що знімають набряклість і свербіж, ретельна гігієна вушних раковин та краплі проти кліща («Отокан», «Барс», «Анандін» та ін.).).

Відео «Вушний кліщ у собаки»

У цьому відео фахівець розповість, як боротися із вушним кліщем у собаки.

Запалення середнього та зовнішнього вуха

Запалення зовнішнього вуха може бути викликане наявністю стороннього тіла у слуховому проході, вушним кліщем, а також різними бактеріями та вірусами. Отит зовнішнього вуха супроводжується брудним нальотом, скупченням коричневої або чорної сірки, смердючим запахом, краплями гною і сильним свербінням. Собака розчісує вуха до ран, що покриваються коростою.

Через барабанну перетинку інфекція із зовнішнього вуха проникає всередину та розвивається отит середнього вуха, який більш небезпечний для тварини. За ненадання медичної допомоги можливе запалення мозкової оболонки.

Алергічні та шкірні захворювання

У собак, схильних до прояву алергічних реакцій, нерідко виникає алергічний отит. Це захворювання може бути викликане алергією на продукти харчування або внаслідок гормонального збою. Якщо у домашнього вихованця у вусі коричневі виділення гнійної консистенції, при цьому спостерігається сильне свербіння, набухання та почервоніння вушних раковин, вовки та виразки на зовнішній поверхні, необхідно негайно звернутися за допомогою до фахівця.

Деякі собаківники, помилково припустивши вірусну інфекцію, починають лікувати тварину антибіотиками, що призводить до більш небезпечних ускладнень. Симптоми алергічного отиту знімаються антигістамінними засобами. Щоб допомогти собаці перемогти цю недугу, необхідно виявити основний алерген.

Травма та сторонні тіла

Гострі болючі відчуття у вухах у собак можуть виникати внаслідок попадання туди стороннього тіла. Кінчик гілочки, листок, клаптик папірця, кулька від дитячої іграшки, залишки їжі – всі ці елементи можуть потрапити у вушну раковину тварини та спровокувати дискомфорт. Якщо не видалити стороннє тіло зі слухового проходу, то розвивається набряк вуха.

Захистити собаку від подібної ситуації неможливо, тому рекомендується періодично ретельно оглядати вуха домашнього вихованця на наявність сторонніх предметів.

Рано чи пізно кожен собака, незалежно від породи, розмірів та віку, вплутується в бійку, результатом якої може стати гематома у вусі. Уважно огляньте слуховий прохід та мочку вуха у собаки. Помітивши гарячий на дотик об`ємний «мішечок», наповнений кров`ю, негайно покажіть вихованця ветеринару. Без надання своєчасної медичної допомоги у собаки стрімкими темпами розвивається фіброз пошкоджених тканин, що призводить до скручування вуха.

У більшості випадків гематома забирається хірургічним шляхом. Після операції накладається дренаж, який потрібно покрити тонкою стерильною пов`язкою так, щоб собаці не було жарко. Деякий час рана кровоточить, потім почне затягуватися і лущитися. Ранозагоювальна антибактеріальна мазь допомагає прискорити процес загоєння.

Бактерії та віруси

Найбільшою групою захворювань, що викликаються різними збудниками, є вірусні та бактеріальні інфекції.

Розвитку грибка сприяє безліч різних факторів: неправильне чищення вух, наявність води в слуховому проході, різні інфекції, слабкий імунітет, стресові ситуації тощо. д. До основних симптомів наявності в організмі домашнього вихованця бактеріальної або вірусної інфекції відносять сильний біль у вухах.

У вушних раковинах збирається коричневий бруд, тканини набрякають і можуть почервоніти, з`являються ранки та скориночки. Іноді зовнішній слуховий прохід починає гноитися. При огляді та пальпації даної ділянки тіла спостерігається неадекватна реакція тварини, що виявляється у гучному гавканні, гарчанні, спробах вирватися та втекти.

Більшість вірусних та бактеріальних інфекцій виліковні. Однак спочатку необхідно взяти пробу патологічного матеріалу, щоб виявити основний збудник. Курс лікування включає антибіотики та протигрибкові препарати.

Захворювання залоз внутрішньої секреції

Дефіцит гормонів, що виробляються щитовидною залозою, призводить до розвитку гіпотиреозу у собак. Захворювання залоз внутрішньої секреції буває не лише набутим, а й уродженим.

Виявити цю недугу можна за станом шкірних покривів та вовни у домашніх вихованців. Часткова відсутність волосся на голові та тілі, наявність лупи, сухі на вигляд шкірні покрови говорять про порушення роботи щитовидної залози. Гіпотиреоз є одним із найнебезпечніших захворювань для собак. Якщо нічого не робити, щоб допомогти домашньому вихованцю, то незабаром собака втратить слух. Гіпотиреоз лікується гормональними препаратами під суворим контролем ветеринару.

Спадкові та імунні хвороби

Буває так, що собака болить вухо, а господар не знає, чим це спровоковано. Нерідко причиною гострого болю та тягучої рідини зі специфічним запахом, що виділяється з вушних раковин, є різні аутоімунні та спадкові захворювання, які потребують специфічного лікування, призначити яке може лише фахівець.

Останнім часом, за даними статистики, у собак часто зустрічаються пухлини у слухових проходах. Онкологічне захворювання розпізнають за рихлістю тканин вух, наявності бруду, утворень різного розміру у вигляді шишок, при цьому з вушної раковини може виділятися смердюча рідина. За наявності злоякісного новоутворення не обійтися без операції, у занедбаних ситуаціях існує високий ризик видалення вуха у собаки.